Цей щедро ілюстрований альбом-монографія присвячено одному з яскравих явищ традиційної культури — українському костюму — тому явищу, крізь призму якого відбуваються матеріальні, духовні і художні цінності нашого етносу. Історія костюма безпосередньо відтворює еволюцію людини, багатовимірність буття, в якому тіло, розум і душа інтегруються в єдине естетичне, етичне та соціальне ціле. Одяг завжди зберігає найціннішу інформацію про суть національного характеру, що розгортається у багатьох суспільних, побутових, обрядових та історичних контекстах. Висвітлення матеріалу в різних площинах і з різних перспектив є особливою цінністю пропонованого дослідження.
Український костюм представлений тут як вагоме історичне явище, яке формувалось упродовж багатовікового існування народу. Починаючи з ранньослов'янського періоду, автор простежує витоки первинних форм одягу, виникнення спільних і місцевих українських рис, що формувалися в процесі різночасових міжетнічних контактів. Яскраві реконструкції історичного костюма розкривають високий художній рівень культури українців різних епох — Київської Русі, Середньовіччя, Бароко, Класицизму, Романтизму та подальших стильових течій, аж до нового часу.
У книзі широко представлено українське традиційне вбрання XIX століття в його класичних місцевих варіантах із детальною промальованістю крою і декору компонентів. У натуральних замальовках елементів одягу, а також у розроблених реконструкціях комплексів підкреслено художні особливості нашого національного костюма, що постає як унікальне естетичне явище. Увага спрямовується і на аналіз творчого процесу, технічних та композиційних прийомів, які є невичерпним джерелом для сучасної практики.
Завершені художні реконструкції костюма унікальні і мають величезне значення, адже вони документально обґрунтовані. Тут синтезовано експедиційний, музейний, архівний, літературний, образотворчий та науковий матеріал. Використано різночасові реконструкції, а також джерела, які істотно пов'язані з досліджуваним часом. Панорама типажів українців додає ще один вимір у висвітленні еволюції культурних процесів.
Українській жінці був завжди притаманний вишуканий смак, витончене відчуття краси. Своїми руками, в хатніх умовах, вона пряла, фарбувала, ткала, шила, вишивала кожну деталь свого убрання. Вже пошита річ удосконалювалася віртуозними технічними прийомами, додатково прикрашалась аплікацією, художнім ручним шитвом. Деталі костюма та орнамент мали в собі оберегову захисну символіку. Жодний елемент не був випадковим: виконуючи свою унікальну функцію, він ніс важливий зміст, органічно підсилюючи загальну естетичну композицію. І виготовлення кожного компонента костюма, і сам процес убирання супроводжувалися чіткою послідовністю та традиційною ритуальністю. Вбираючи в себе усю палітру складових вбрання, ця книга являє собою єдине ціле у розумінні суті українського характеру в його динаміці. Вона є своєрідною енциклопедією не тільки костюма, а й цілої системи естетичних та етичних цінностей українців.
Іноді можна почути, що традиційні форми культури віджили і мають значення лише для історії, мовляв, сучасне суспільство, і людина в ньому, живуть у новому соціальному, естетичному і психологічному просторі. Так, механічне повернення до художніх явищ минулого, до його поверхневого копіювання не є реальним. Але ми ведемо мову про інше. Про своє коріння, про розуміння своєї суті, про почуття національної гідності і ту унікальність, без якої ми мало кому цікаві, навіть за тотального зближення культур.
Нині триває економічне і культурне зближення народів, посилюються процеси уніфікації, стандартизації, а зрештою — глобалізації, що створює дедалі більший розрив з традиційними формами...